Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Чёт темы обалденные – как я закладки купила и конкурс красоты выиграла. Окей, держите микрофон, я вам расскажу, что тут у меня произошло.
И тут началось нечто невероятное. Мне присвоили титул "Miss Stoned Beauty"! Кто бы мог подумать, что наркоман сможет выиграть конкурс красоты в нашем городе?
Короче говоря, я чиллил с друзьями в нашем любимом магазине – том самом нарко-магазине. Кто-то бзикнулся и предложил закладки купить. Ну, я не люблю димедрол в жопу колоть, но чёрт возьми, кто же отказывается от хорошей компании и весёлого времени?
Так что мы поехали на пчелке в страну закладок. Прикольное место, хоть и жутковатое, знаете. Парнишка в маске сказал, что у него оксики самые крутые. Сам поверил и купил. А что вы думаете? Как только вкатились, гыча началась – цветы стали ярче, звуки громче, а мир вокруг словно превратился в психоделическую феерию.
И вдруг в мою жизнь влилась новая возможность – конкурс красоты города. Не знаю, может, наркоманы как-то особенно красиво выглядят, я понятия не имею. Но решил попробовать, ведь в жизни всегда надо пробовать все, что дают. Так что я зарегистрировался.
| Конкурс красоты города "Stoned Beauty" |
|---|
| Рассказываю вам, что происходило на этом конкурсе. Сами не поверите! |
Так вот, неделя до самого конкурса. Я, думаете, тренируюсь, работаю над своей внешностью? Нет, бро, я веселюсь, как всегда. Пьянки, тусовки, постоянные закладки – это же наша жизнь.
В день конкурса я проснулся с гигантским гычем в голове. Но знаете что? Мне было абсолютно похуй. Ведь я знал, что моя нарко-душа – самая красивая в этом городе.
Главное, чтобы гыча не подвела
Вообще, ребята, этот конкурс оказался полной маразматической фигней. Я встал на сцену в своей нарко-экипировке – джинсы, майка, кепка – и начал рассказывать о своей любви к кокаину. Уже вижу, как родители и участники этого "красивого" спектакля были в шоке от моей философии.
Но ничего, я смеялся в лицо господину ЧПУ. Ведь я наркоман и готов сойти с ума в любой момент. Я бы просто вышел и взял димедрол, но подумал, что будет больше фана от этого.
И что вы думаете? Жюри, оно офигело от моего выступления! Кто-то даже в порыве эйфории забыл поднять палец. Но это не важно. Важно то, что они меня поняли.
И вот настало время колоть пчелку – зрители и участники в глазах не видели, что это была игла. Я насквозь был увлажнен оксиками и полон эйфории. Я зажег, даже не думая о последствиях.
Итог – я стал самой красивой наркоманкой на всей территории!
Теперь я имею право на гордость! Стремиться к целям, несмотря на все препятствия, на свою уникальность – вот мой девиз. И я уже мечтаю о новых приключениях и о том, как я сорву куш на следующем конкурсе "Stoned Beauty".
Друзья, слушайте мой совет – никогда не бойтесь быть собой, никогда не останавливайтесь и бзикайтесь как можно больше. Живите каждый день, как последний, и не забывайте, что даже наркоманы могут благородно сойти с ума.
